Подарунок для свекрухи. Сорочка "Білі квіти"

Моя свекруха святкує ювілей. Їй 25+ років :)
У подарунок вона хотіла вишиванку. Ну що ж, невістка постаралась і вишила.

Полотно - коломийське гребінне №50, нитки - муліне ДМС. Техніки - вирізування, гладь, курячий брід, мережка настилом через чисницю. Горловина, манжети і поділ оформлені зубцюванням. За основу брала вишивки нашого Полісся і інтерпретувала їх по-своєму.

А ось і іменинниця в обновці. Правда личить?

І знов Полісся

Знову традиційне чоловіче Рівненське Полісся. Ось така сорочка сьогодні поїхала до свого власника. Старовинний крій, старовинне домоткане конопляне полотно і прекрасна архаїка червоно-чорно-білих візерунків. 

Рукави зібрані до манжетів вручну, решта пошиття машинкою (хоча полотно давалось зі скрипом, мабуть, прагнуло повної відповідності до старих звичаїв ). 

Техніки вишивки традиційні для нашого краю - манішку вишита хрестиком і ретязем, комір і манжети - ретязь, верхоплут і пряма гладь. Нитки муліне - ДМС і ПНК ім. Кірова.

Сорочка для Макарчика

Хриcтос Воскрес! Ось і прийшло це Свято до нас. А у маленького Макарчика з Донецька - обновка на Свято

Це вже друга сорочечка для маленького українця, що виходить з-під моєї голки. Росте козак - росте і одежинка! Нехай життя у нього буде таке ж чисте і безхмарне, як ця вишивка!

Вибирали візерунок сильний і чоловічий. Ось така варіація на тему подільських чоловічих сорочок вийшла. Сонце і вода, любов до життя - усе на полотні.

А техніки - виколювання, зерновий вивід, козлик, гладь, імітація мережки прутик (ниток не підрізала, тільки стягнула в пучечки). Нитки - ДМС, полотно - коломийське. Шила цього разу теж я.

Сорочка поліська. Для чоловіків. І трішки про Веснянку

Мої донечки займаються у місцевому Палаці дітей і молоді. Відвідують етно-гурт "Весняночка" при Етно-Культурному Центрі "Веснянка". Колектив існує от уже 30 років і зараз туди уже ходять діти випускників. Моїм малятам там срашенно подобається: спів, танці, народні ігри - і все це в домашній і дружній атмосфері. Та і мами, дивлячись на дітей, теж підтягнулись - ми теж співаємо, звісно, у нас не виходить так, як у викладачів, але доторкнутись до культури предків, відчути енергію слів і мелодій, то назвичайне відчуття...

Так от до чого я - взимку на батьківських зборах нас попросили пошити дітям сорочки, так як дуже багато дітей прийшло займатись (давно такого не було, як виходять всі на сцену, то ледве поміщаються) і всім автентичних старих сорочок не вистачає, та і стан їх з кожним роком, на жаль, погіршується - носять же активно.

Ось така наша маленька сімейка Весняночок (без старшого колективу) - концерт до дня Св. Миколая

Своїм зозулькам сорочки поки в процесі. А ось ця - для хлопчика Лева. Він вже майже парубок - високий і стрункий, тож вишивалося-шилося на дорослого. Мірки знімала зі старої сорочки з колекції керівника ЕКЦ Віктора Ковальчука. Єдине, що робила довший комір і манжети.

Візерунок манішки взяла з сорочки, яка експонувалась на виставці Волинського краєзнавчого музею "Традиційний одяг волинян і поліщуків". Комір і манжети - вільне трактування верхоплутових комірців, які так часто зустрічаються на Поліссі.

Полотно - білоруський льон, нитки - муліне, крій - традиційний з уставками. Техніки вишивки - хрестик, ретязь і верхоплут.

Рушничок для кошика

Продовжую викладати те, що навишивалось ще взимку. Готуючись до Великого Свята, яке незабаром завітає до нас, вишився ось такий рушничок на кошик. Це - подарунок на День Народження хорошій жіночці з бабусиного села, яка дає нам молочко і сметанку від своєї корівки.

Отакий білиий, як молоко, вийшов рушничок.

Нитки - натуральний некручений шовк, полотно - коломийське рушникове. Техніки - кирпичикова лиштва, лиштва, зерновий вивід, ретязь, мережка "ляхівка"

Рушник для Захисників

Після довгої перерви нарешті добралась знову писати. Щоб не думали, що я весь цей час байдикувала, буду потихеньку викладати те, що навишивалося.

І перший на черзі - рушник - для Захисників Вітчизни. Ну суто вже чоловічий він мені. Довишивався у ті дні, коли на Інститутській лунали постріли і падали Патріоти. З тремтячими руками і словами молитви. Як захист від усього злого, що коїлось. (Може трішки патетично звучить, але так воно і було).

Натхненням послугували вишивки на чоловічих (здебільшого) комірцях рідного Рівненського Полісся. З типовою кольоровою гамою - чорно-червоно-білою.

Отож

Техніки теж традиційні - пряма гладь, косий хрест, ретязь, мережка "ляхівка з настилом", китиці, оформлені макраме

"Різдво"

Зимові свята вже майже промайнули, а у мене - "Різдво".

Вишивала рушик довго - почала ще у листопаді, але так чомусь не було натхнення, чи то часу не вистачало. Ледве домучила першу сторону (а ніби по всіх теоріях якраз спочатку вишивати і легше, і швидше, і цікавіше). Аж ось надійшов Новий рік - і де взялись і сили, і бажання! Ось так, у перервах між святковими приготуваннями, вишивалось. І довишивалось. Якраз напередодні Василя закінчила процес і пропоную вам помилуватись разом зі мною.

Багато берегинь, які оберігають нове життя, що лише народжується.

Вишивка червоним у нас тут називається "горина", правда гарно? Червоний - колір життя, він горить, палає, надає урочистості. Так що ось таке - моє "Різдво".

П.С.: і трішки специфіки ;)
Полотно - коломийське рушникове з нитки тридцятки. Нитки - муліне ПНК ім. Кірова. Техніки: вирізування, ретязь, мережка через чисницю з настилом, курячий брід, пряма гладь, косий хрест. Розмір рушника з китицями: 220х35 см.