Сорочка жіноча "Пісні рідного краю"

Ось і ще одна поліська сорочка - полетить далеко у світи, до українки, яка пишається тим, хто вона є. "Пісні рідного краю" - нехай нагадують вони їй про Полісся, про Батьківщину. Нехай милуються на чужині красою наших вишивок.

Сорочку вишивала наближену до праобразу - старовинної сорочки з Сарненщини, що зберігається в колекції київського музею Івана Гончара. Рукави тієї сорочки настільки прекрасні і довершені, що додати щось своє було майже неможливо. Єдине, що крій цієї сорочки все ж сучасний, так що особливості крою оригінального старовинного тільки зімітовано.

Від мене додалась мережка на рукаві - імітація змережування між уставкою і рукавом у старих сорочках.

Перед сорочки - це теж уже творчість - оригінальні поліські сорочки по розрізу майже не вишивались. Підгин розрізу у мережку напівпрутик, низ змережаний ажурним змережуванням, щоб не сильно розходились краї під час носіння.

Вирізування на сорочці - по-поліськи, зі скругленими кутами

А ще - курячий брід, гладь, хрестик, ретязь і верхоплут.

Нитки - муліне ДМС, тканина - коломийське домоткане полотно.

Лети, "Пісня", далеко-далеко у світ! Щасливої дороги!