Навздогін до строю, із залишків полотна - вишилась і пошилась така торбинка. Вишивка - куточок з хусточки з Рівненського Полісся.
Домоткане полотно з вишивкою косим хрестиком і лиштвою, підкладка - білоруський щільний льон.
Ниточки - кручена турецька для гачкування і ДМС
субота, 5 березня 2016 р.
вівторок, 1 березня 2016 р.
"Голос предків" Реконструкція сарненського строю.
Давно мріяла попрацювати з автентикою - не так часто таке трапляється. Минулого року я показувала чоловічу сорочку з Рівненського Полісся . І ось така нагода - повний жіночий стрій з Сарненського району Рівненської області.
Це неймовірно розкішні вишивки: дивишся і тебе заворожує вся глибина геометричних візерунків. Вишивка риззю - так тут називають вишивки виконані з вирізуванням і іншими швами.
У цьому строї на 95% все зроблено руками. Вручну ткане полотно (і навіть спідниця-літник), ручна вишивка і ручне зшивання. Єдине, що робила машина, це, мабуть, нитки і гудзики.
Лляне полотно дуже приємне на дотик, та ще і виткане руками майстринь майстерні ручного ткацтва "Легенди Волині"
Від себе додала кручені злегка мерсеризовані бавовняні нитки.
Техніки - традиційні: вирізування (на Рівненщині робили його цікавим - з заокругленими зовнішніми кутиками), лиштва, курячий брід, верхоплут, ретязь, стебловий шов, мережка з настилом, штапівка, петлевий шов, мережка прутик, змережування вузликово-плетеним швом. Пазуху у сорочці робила невелику, сучасну.
А ще вперше вишивала намітку - традиційний головний убір жінок України. На Сарненщині вона - ось така. Намітка на два чола, одне чоло біле, друге - з орнаментом з комірця сорочки. Яке чоло обрати - залежить від настрою.
Ну і ще одне фото - як тут не спокуситись і не зробити селфі :)
Це неймовірно розкішні вишивки: дивишся і тебе заворожує вся глибина геометричних візерунків. Вишивка риззю - так тут називають вишивки виконані з вирізуванням і іншими швами.
У цьому строї на 95% все зроблено руками. Вручну ткане полотно (і навіть спідниця-літник), ручна вишивка і ручне зшивання. Єдине, що робила машина, це, мабуть, нитки і гудзики.
Лляне полотно дуже приємне на дотик, та ще і виткане руками майстринь майстерні ручного ткацтва "Легенди Волині"
Від себе додала кручені злегка мерсеризовані бавовняні нитки.
Техніки - традиційні: вирізування (на Рівненщині робили його цікавим - з заокругленими зовнішніми кутиками), лиштва, курячий брід, верхоплут, ретязь, стебловий шов, мережка з настилом, штапівка, петлевий шов, мережка прутик, змережування вузликово-плетеним швом. Пазуху у сорочці робила невелику, сучасну.
А ще вперше вишивала намітку - традиційний головний убір жінок України. На Сарненщині вона - ось така. Намітка на два чола, одне чоло біле, друге - з орнаментом з комірця сорочки. Яке чоло обрати - залежить від настрою.
Ну і ще одне фото - як тут не спокуситись і не зробити селфі :)
Підписатися на:
Дописи (Atom)